– Як ви опинились в Україні? – запитуюємо в китайця Кая, співвласника закладу Jin.
– Я вчився у Львові та й залишився тут працювати над культурним обміном. Зараз живу на дві країни : і Китай, і Україна. Часто їжджу туди-сюди: іноді через місяць, іноді через два.
– Як Ви прийшли до ідеї створення закладу? Що Вас надихнуло чи наштовхнуло до цього ?
– Я побачив мало справжньої азіатської їжі у Львові. Раніше я мав у центрі кафе, де можна було скуштувати китайські пельмені. Там і отримав певний досвід. Андрій – ще один власник кафе «Jin» колись мав своє власне кафе. Обоє ми прийшли до цього вже з досвідом та багажем знань.
– У кого із Вас виникла ідея створення цього закладу?
– Ми колись познайомились із Каєм – розповідає Андрій,- і він дуже часто запрошував мене до себе в гості поїсти, адже він страшенно любить готувати. Він вже 15 років живе у Львові і годує своїх друзів, китайців і всіх, кого знає. Ось з цього і виникла ідея створити щось азіатське. У Львові поки слабо розвинена ця сфера, але тенденція азійської кухні в Україні розвивається.. От і придумали концепцію, знайшли місце і ось !
– У Вас такий незвичайний дизайн! Як вам вдалось поєднати всі ці речі в одному інтер’єрі?
– Андрій є архітектором, я – художник. І навіть зараз ми на цьому інтер’єрі не зупиняємось. От зараз у нас є проектори, індійська плитка, столи зроблені з карпатського дерева. Тобто гармонійне поєднання різних стилів.. Ми дотримуємось традиційного китайського, при цьому шануючи українську культуру. Стараємось відповідати сучасності, тому маємо і проектори на стінах, і різні декорації.
– Якою була ваша мета з відкриттям закладу?
– Ми обоє хочемо познайомити львів’ян зі справжньою китайською кухнею. Не можна сказати, що у Львові немає більше закладів азіатської кухні, але про правдивість рецептів чи справжній смак (такий, як має бути) – говорити складно. Ми ставимо собі за ціль ідею. Ми не зациклюємось на грошах. В першу чергу, для нас важлива якість, хороший сервіс.
– Чи не боялися ви у Львові відкривати заклад азіатської кухні?
– Ми орієнтуємось в першу чергу на сучасних львів’ян, тих, хто готовий пробувати щось нове. Багато жителів міста одразу бояться зайти і спробувати. Але спробувавши вперше, приходять ще і ще.
– Яка найпопулярніша страва у вашому меню?
– Однозначно – рамен. Приготування бульйону до рамена триває мінімум 48 годин, локшина ручної роботи і звісно, спеціальний посуд. Крім того, великою популярністю у нас користуються різноманітні азіатські коктейлі. У них невеликий вміст алкоголю та приємні на смак, тому дівчата дуже їх полюблять. До того ж, цікавинкою коктейлів слугує світлодіодна підставка, на котрій подаються всі напої, окрім кави. Виглядає дуже інстаграмно.
– Як давно ви відкрились? Чи плануєте відкривати ще заклади?
– Ми плануємо поширювати цей бренд. У нас є амбіції виростити цілу лінійку закладів. Звісно, думок щодо цього у нас дуже багато, адже ми хочемо поєднувати культури. Відкрились недавно, в грудні. Але ми вже бачимо, як клієнтів більшає з кожним днем.
– Чому ваш заклад називається «Jin»?
– Тому, що «Jin» – ієрогліф. Він перекладається, як золото, гроші.
– Який графік роботи?
– Ми позиціонуємо себе більше, як вечірній заклад, адже саме ввечері тут царює унікальна затишна атмосфера, запалюються свічки, залишається мінімальне підсвічування і, звісно, запашний рамен та смачні коктейлі.Ми б хотіли, аби люди приходили до нас після роботи щоб відпочити, щоб смачно поїсти, щоб розслабитись. Ми не орієнтуємось на масового відвідувача. Наша ціль – якість. І ми віримо, що ця таки якість та справжність припаде людям до душі, адже вони все помічають.
– А як щодо оновленого меню? Коли гостям можна прийти покуштувати?
– Ми вже оновили меню минулої суботи. Ніяких гіперцікавинок немає, але це повний апгрейд – те, що чого ми стільки готувались. Нові страви : брускети з тигровими креветками,а також 3 види рамену (особливо рекомендуємо рамен з морепродуктами, туди входить м’ясо восьминога).
– А де купуєте продукти, особливо незвичні?
– Привожу з Китаю. Приправи всі з Китаю, але мука і яйця українські – найкращі. М’ясо – теж українське.
